Презентація підготовлена до першого засідання Клубу. Автор Шамшуріна Марія

                                                                                         10.09.13.


Марія Шамшуріна і Ольга Ільченко запрошують до дискусії.

Шановні читачі! На сторінках цієї рубрики ми висвітлюємо новини Евросоюзу і різні теми, які з цими новинами пов’язані. Пропонуємо вашій увазі роздуми пересічних українців з приводу входження України в Євросоюз. Я знайома з цією темою, бо пишу наукову роботу з економіки, в якій торкаюсь проблем глобалізації і місця України в глобалізаційних процессах.

Я б хотіла звернути вашу увагу на те, що Україна робить для вступу в ЄС і яке рішення Верховна Рада прийняла щодо цього. Більшість мабуть чуло, що у серпні цього року Президент України Віктор Янукович висловив плани України щодо спільної співпраці з ЄС.

По-перше треба зауважити,що 15травня поточного року Європейська комісія схвалила проект рішення Ради ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію з Україною.

Президент України Віктор Янукович заявляє про обов'язкове проведення всеукраїнського референдуму у разі прийняття рішення про вступ до Європейського Союзу чи Митного Союзу.

За його словами, зараз мова йде не про вступ до Європейського чи Митного союзу, а про кроки України у відносинах з цими організаціями. «Ми з вами не знаємо, коли буде прийнято рішення про вступ до Європейського Союзу або в Митний Союз. І тоді в будь-якому разі нам не обійтися без референдуму», - цитує слова Януковича прес-служба Глави держави.

Водночас Президент зазначив, що європейський вибір України закріплений у законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»і не підлягає сумніву.

«Ми визначилися сьогодні і заради цього ми прийняли закон в 2010 році, який визначає засади нашої зовнішньої політики. Це європейська інтеграція»,- сказав Янукович.

Глава держави запевнив, що Україна виконає умови, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. «Осінь цього року поставить крапку. Ми виконаємо всі умови. У цьому я не сумніваюся», - підкреслив Янукович.

На його думку, більшість представлених у парламенті сил об'єднаються навколо вирішення цього питання.

«На сьогодні я не бачу ніяких перешкод для підписання цього документа. Тому я сподіваюся , що настане час - і це рішення буде прийнято», - підсумував Президент.

По-друге,нагадаємо вам,що саміт «Східного партнерства» відбудеться 28-29 листопада цього року у Вільнюсі. На цьому саміті Україна і Євросоюз можуть підписати Угоду про асоціацію за умови виконання офіційним Києвом трьох умов : реформування виборчого законодавства , вирішення проблеми вибіркового правосуддя і продовження реформ у рамках виконання Порядку денного асоціації .

Громадяни нашої країни по-різному відреагували на виступ Президента і рішення, які прийняла Верховна Рада. Я пропоную вам теж в рамках нашого блогу приєднатися до цієї розмови.

                                                                           Ольга Ільченко 25.09.13.   

                                                                           Відео - Марія Шамшуріна

Розмову про входження України до Євросоюзу продовжує Аліна Величко 20.10.13.

7 міфів щодо Угоди про асоціацію між  Україною та ЄС

Міф перший: в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС немає нічого особливого, оскільки подібні угоди ЄС уклав, наприклад, з Чилі, Марокко або Мексикою.

ЄС дійсно свого часу уклав угоди асоціативного типу з низкою країн світу. Водночас, Угода з Україною буде безпрецедентною за амбітністю та глибиною навіть у договірній практиці ЄС. Головна відмінність: вона започаткує процес політичної асоціації та економічної інтеграції між Україною та ЄС, перетворить модернізацію держави за європейським зразком на наше юридичне зобов’язання.

Важливо також, що Угода між ЄС та Україною базуватиметься на визнанні європейської ідентичності України. Цей дух спорідненості та географічної близькості відіграє неостанню роль у поступовій глибокій інтеграції за ключовими галузями, оскільки за низкою прикладних сфер, приміром у контексті енергетичної безпеки або транспорту, можливості неєвропейських країн значно обмежені у порівнянні з потенціалом України.

Міф другий: Угода про асоціацію між Україною та ЄС не містить чіткої європейської перспективи ,а відтак не сприятиме набуттю членства в ЄС.

Попри те, що в Угоді про асоціацію з Україною відсутнє чітке посилання на перспективу членства, за своїм обсягом та зобов’язаннями сторін вона значно перевершує європейські угоди про асоціацію зразка 1990-х років,а по деяких параметрах й західнобалканські угоди про стабілізацію і асоціацію зразка 2000-хроків.Угода дозволить нам вийти на такий рівень розвитку, коли подальший рух у напрямі членства в ЄС перетвориться на питання політичної доцільності.

Міф третій: непідписання Угоди про асоціацію дотепер свідчить про кризу у відносинах між ЄС та Україною.

Цей міф постійно видозмінюється. Протягом довгого часу існувало припущення, що непідписання Угоди на Саміті Україна – ЄС у грудні2011 року стало провалом Києва у відносинах з Брюсселем. Потім, протягом усього 2012року, попри незавершеність технічних процедур з підготовки тексту Угоди до підписання, лунали припущення щодо політичних мотивів, з яких ЄС не підписує Угоду з Україною. Лише в 2013 році укладення Угоди з ЄС є цілком реальним. Перспективи її підписання будуть обговорені на наступному Саміті Україна – ЄС 25 лютого в Брюсселі.

Міф четвертий: Угода про асоціацію і передбачена нею поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі зруйнують цілі сектори української економіки.

Незважаючи на кризу, Європейський Союз продовжує залишатися одним з найуспішніших економічних та політичних проектів. Йдеться про умови ведення бізнесу, значний інвестиційний потенціал, високі технології та конкурентоздатність продукції європейських виробників. Європа йшла до цього моменту не одне десятиріччя. Через ЗВТ з ЄС український виробник отримає можливість завоювати своє місце на "заможному"європейському ринку, знайти свою нішу та просувати якісний український продукт за достойною ціною на ринки європейських країн. Вітчизняні споживачі, у свою чергу, отримають доступ до високоякісних європейських товарів в Україні за нижчими цінами.

Звичайно, перші роки адаптації до умов поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ будуть непростими. У цьому немає нічого дивного, адже системні перетворення завжди призводять до короткострокових втрат. Водночас,сам факт підписання Угоди про асоціацію з Україною значно підвищить інвестиційну привабливість та приток прямих іноземних інвестицій, що дозволить урівноважити від’ємний торговельний баланс з ЄС.

Міф п’ятий: укладення Угоди про асоціацію з ЄС зашкодить відносинам України з Росією.

Реформування України відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС відповідає інтересам усіх сторін, у тому числі Росії: йдеться про зростання довіри до України як міжнародного партнера та зміцнення верховенства права і передбачуваності як основи для впевненості всіх, у тому числі російських, інвесторів (а російського капіталу в Україні, як відомо, чимало).

Міф шостий: поглиблена та всеохоплююча ЗВТ з ЄС унеможливить існування ЗВТ з СНД.

Країни СНД залишаються важливими торговельними партнерами України. На жаль, сьогодні значна частка української продукції не відповідає вимогам ЄС, а отже, може бути конкурентоздатною лише на традиційних для України ринках. Водночас, можливість вільної торгівлі з ЄС обумовить поступове підвищення якості та ефективності українського виробництва, збільшення частки продукції з високою доданною вартістю в українському експорті.Торгівля лише з СНД може бути вимогою економічних реалій, але не стимулює змін, тоді як торгівля з ЄС – це інвестиція у майбутнє.

Міф сьомий: вступ до Митного союзу більш вигідний для України, ніж економічна інтеграція з ЄС на основі Угоди про асоціацію.

Започаткування поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС надасть доступ до більшого (500 млн.споживачів в ЄС проти 170 млн. у Митному союзі) та передбачуванішого ринку зі значно вищою купівельною спроможністю споживачів. Економічна інтеграція з ЄС – це шлях до модернізації. Подивіться на прогресс європейських країн колишнього соціалістичного табору за останні 20років. Абсолютна більшість з них – вже члени ЄС, тоді як економіка Росії залишається заснованою на сировинно-орієнтованому експорті. Росія сама потребує докорінної модернізації,доказом чого стало започаткування з ЄС спеціальної ініціативи під красномовною назвою "Партнерство заради модернізації".

Вступ до Митного союзу може надати Україні лише короткострокові дивіденди: ті кілька мільярдів доларів,про які говорить Москва – це лише плата в обмін на втрату суверенітету України у контексті здійснення власної торговельної політики та відмови від курсу на інтеграцію з ЄС. Водночас Угода про асоціацію з ЄС юридично фіксує політичні гарантії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Української держави.

Давайте мислити прагматично: Європейський Союз – це спільнота з більш як 50-річною історією,яка довела свою життєздатність та ефективність. Держави ЄС традиційно посідають найвищі сходинки рейтингів за рівнем життя громадян, тривалості життя, пенсійного забезпечення і добробуту. Європейський Союз має багатий доробок єдиних стандартів за безліччю сфер, таких як якість продуктів харчування, охорона здоров’я,соціальний захист, екологія, безпека на дорогах, умови для розвитку бізнесу,можливості для молоді і цей список можна продовжувати. Найголовніше, що ці стандарти дійсно впроваджуються, а не просто декларуються.

Сьогодні перед Україною намагаються поставити вибір: куди йти– в ЄС чи до Митного союзу? При чому, як не парадоксально, найбільш категорично питання ставить сааме Митний союз. Очевидно, що Україні необхідно шукати компроміс між європейським та російським напрямом зовнішньої політики. Але так само очевидно, що цей компроміс не повинен бути ціною відмови від європейського вибору. Асоціація з ЄС повинна бути. Так само як і європейська інтеграція України.Якщо Росія як лідер Митного союзу керується інтересами не лише своїми, але й своїх партнерів, то вона дасть Україні можливість поєднати євроінтеграцію з одного боку та партнерство з Митним союзом із іншого. Якщо ж жоден компроміс не є можливим, то виникає питання, чи є цей союз дійсно альянсом рівноправних партнерів.

Варто припинити мислити з позиції об’єкта боротьби за сфери впливу і керуватися своїм свідомим вибором на користь європейської моделі розвитку.

 луйста, подождите                         

Марія Шамшуріна 19.11.13 Цікаве бачення проблеми входження України до Євросоюзу Президентом Білорусії.